Законопроект 8131, зареєстрований у жовтні 2022 року, офіційно став законом 20 березня 2023-го під номером 2970-IX. Він набрав чинності 28 квітня 2023 року, тобто з наступного дня після публікації. Саме з цієї дати Україна почала крок за кроком впроваджувати міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — CRS. Сьогодні, у 2026 році, система працює на повну силу: податкова служба вже кілька разів отримувала дані про рахунки українських резидентів за кордоном, а банки регулярно звітують про підзвітні рахунки.
Цей закон не просто паперова формальність. Він відкрив двері для прозорості, яка раніше існувала лише на словах. Фінансові установи тепер зобов’язані перевіряти, чи є їхні клієнти податковими резидентами інших країн, і передавати інформацію далі. Для звичайних українців це означає, що приховати іноземні доходи чи рахунки стало набагато складніше. Але водночас закон приносить і реальні переваги — боротьбу з ухиленням від податків на глобальному рівні та підвищення довіри до України як партнера.
З моменту набрання чинності минуло майже три роки, і механізм вже пройшов випробування практикою. Перші обміни даними відбулися у вересні 2024 року, а у 2025–2026 роках процес лише розширився. Багато хто досі плутає, що саме змінив цей законопроект, тому розберемо все по поличках — від історії до реальних наслідків для бізнесу та фізичних осіб.
Хронологія народження та впровадження законопроекту 8131
Ідея законопроекту 8131 з’явилася не на порожньому місці. Ще у серпні 2022 року Державна податкова служба України як компетентний орган приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією. Уряд розумів: щоб залишатися в клубі цивілізованих країн, потрібно виконувати зобов’язання перед ОЕСР. Кабмін вніс проект закону 17 жовтня 2022 року, і вже через місяць парламент підтримав його в першому читанні.
Друге читання пройшло швидко — 20 березня 2023 року 263 депутати проголосували «за». Президент підписав документ, і 28 квітня того ж року закон офіційно запрацював. Деякі норми, зокрема щодо належної перевірки рахунків, набрали чинності з 1 липня 2023 року. Перехідний період дав банкам і фінансовим установам час підготуватися: оновити внутрішні процеси, навчити персонал і налаштувати IT-системи.
У 2024 році Україна пройшла оцінку безпеки даних від Глобального форуму ОЕСР, і 28 червня того року угода CRS набула повної сили. Перший реальний обмін інформацією стався у вересні 2024-го — за даними другого півріччя 2023 року. У 2025-му обмін повторився, а у 2026 році до процесу долучилися нові юрисдикції, включно зі Швейцарією, Австрією та ОАЕ. Тепер дані надходять регулярно, і податкова бачить набагато ширшу картину фінансового життя резидентів України.
Що саме приніс закон 2970-IX: суть CRS для України
CRS — це не черговий бюрократичний винахід, а потужний інструмент глобальної податкової прозорості. Закон доповнив Податковий кодекс новою статтею 39-3, яка чітко прописує правила для фінансових агентів. Банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші установи тепер зобов’язані збирати інформацію про податкове резидентство клієнтів, їхні рахунки, залишки, відсотки, дивіденди та інші доходи.
Підзвітними вважаються рахунки, власники яких є податковими резидентами країн, з якими Україна обмінюється даними. Інформація передається до ДПС, а звідти — до відповідних податкових органів за кордоном. У зворотному напрямку Україна отримує дані про рахунки своїх резидентів у іноземних банках. Це стосується не тільки фізичних осіб, а й компаній, трастів та інших структур.
Закон не вводить нові податки сам по собі. Він лише забезпечує, щоб податки платилися там, де вони повинні. Для українців з рахунками в Європі, США чи Азії це означає, що приховані доходи тепер легше виявити. Водночас чесні платники податків отримують спокій — їхні дані захищені високим рівнем конфіденційності, гарантованим міжнародними стандартами.
Як працює механізм автоматичного обміну інформацією у 2026 році
Процес виглядає як добре налагоджена машина. Фінансова установа спочатку проводить належну перевірку (due diligence). Для нових рахунків це відбувається відразу при відкритті. Для старих — за чіткими термінами: до кінця 2023 року для рахунків з високою вартістю, до кінця 2024-го — для всіх інших.
Кожного року до 1 липня банки подають до ДПС звіт про підзвітні рахунки. Податкова обробляє дані і до 30 вересня надсилає їх партнерам. У зворотному напрямку інформація приходить аналогічно. Станом на 2026 рік Україна обмінюється даними приблизно з 120 юрисдикціями. Обсяги інформації величезні: баланси рахунків, суми доходів, ідентифікаційні дані власників.
З 2026 року почали діяти оновлення CRS 2.0. Тепер під обмін підпадають не тільки традиційні банківські рахунки, а й електронні гаманці, криптоактиви та похідні фінансові інструменти. Це значно розширює поле зору податкової і робить прозорість ще глибшою.
Обов’язки фінансових установ та права клієнтів
Банки стали головними «охоронцями» нової системи. Вони зобов’язані:
- ідентифікувати податкове резидентство клієнтів через документи та самодекларування;
- повідомляти клієнтів про зміну статусу протягом 30 днів;
- зберігати докази перевірки щонайменше 1825 днів;
- подавати точні звіти без помилок.
Порушення коштують дорого: штрафи сягають сотень тисяч гривень за неподання або недостовірність даних. Для клієнтів є чіткі права. Ви можете відмовитися від надання інформації тільки в обмежених випадках, але тоді банк має право розірвати договір. Водночас ви маєте право на пояснення, чому ваш рахунок вважається підзвітним, і на коректність даних.
Для фізичних осіб закон не вимагає додаткових дій, якщо все задекларовано. Але якщо раніше ви не повідомляли про іноземні рахунки, тепер ДПС може автоматично отримати ці дані і поставити питання.
Наслідки для українців: від звичайних людей до великого бізнесу
Для звичайної людини з депозитом у польському банку або інвестиціями в німецькі акції закон означає простіше декларування. Податкова бачить картину і може автоматично нарахувати ПДФО, якщо доходи не були задекларовані. Багато хто вже відчув це на практиці після перших обмінів 2024–2025 років.
Бізнес, особливо з іноземними партнерами або КІК, отримав додатковий контроль. Власники компаній за кордоном тепер не можуть легко приховати прибутки. Але є й плюс: прозорість допомагає залучати інвестиції, бо партнери бачать Україну як надійного гравця на міжнародній арені.
Загалом закон посилив податкову дисципліну. Деякі експерти відзначають зростання добровільного декларування іноземних активів саме після старту обмінів.
Практичні кейси: як CRS уже вплинув на реальних людей
Кейс 1. Підприємець з рахунком у Прибалтиці. У 2024 році після першого обміну ДПС отримала дані про депозит у латвійському банку. Чоловік не задекларував відсотки. Податкова надіслала запит, і йому довелося доплатити ПДФО плюс штраф. Урок: краще декларувати заздалегідь.
Кейс 2. Інвестор у Швейцарії. У 2025 році Швейцарія почала обмін. Дані про цінні папери надійшли до України. Інвестор вчасно подав декларацію про іноземні доходи і уникнув проблем. Закон допоміг йому систематизувати фінанси.
Кейс 3. Компанія з трастом. Траст у Кіпрі був виявлений через структуру власності. Власник отримав вимогу надати пояснення. Після перевірки все виявилося легальним, але процес показав, наскільки детально тепер перевіряють бенефіціарів.
Ці історії — не винятки, а типові приклади, які повторюються щороку. Вони демонструють: система працює, і ігнорувати її ризиковано.
Типові помилки, яких варто уникати після набрання чинності закону
Багато хто досі думає, що CRS стосується лише мільйонерів. Насправді під обмін потрапляють рахунки від кількох тисяч доларів. Інша помилка — вважати, що дані передаються автоматично і без вашої участі. Банки вимагають підтвердження резидентства, і ігнорування запитів може призвести до блокування рахунку.
Дехто забуває про терміни: повідомлення про зміну статусу має надійти до банку протягом 30 днів. Порушення цієї норми створює зайві питання у податкової. Також часто плутають CRS з FATCA — американським стандартом, який діє паралельно і має свої особливості.
Майбутнє CRS в Україні: тренди та очікування
У 2026 році процес тільки набирає обертів. Оновлення стандарту включає криптоактиви, цифрові гаманці та CBDC. Україна планує розширювати кількість партнерів і вдосконалювати IT-інфраструктуру. Для бізнесу це означає нові можливості для легального планування, а для держави — додаткові надходження до бюджету.
Законопроект 8131 став справжнім проривом у податковій прозорості. Він не просто вступив у силу три роки тому — він продовжує жити і розвиватися, роблячи фінансове поле чеснішим для всіх. Якщо ви маєте рахунки за кордоном або плануєте їх відкрити, час уважніше поставитися до своїх зобов’язань. Прозорість — це не покарання, а новий стандарт сучасного світу.
