Олег Валерійович Ткаленко сьогодні очолює Вінницьку обласну прокуратуру — одну з ключових ланок системи правосуддя в центральній Україні. Призначений на цю посаду 1 липня 2025 року, він уже встиг заявити про себе як про прокурора, який особисто бере участь у резонансних справах і акцентує увагу на захисті інтересів держави в умовах воєнного часу. За плечима в нього майже два десятиліття роботи в прокуратурі, шлях від рядового слідчого на Сумщині до керівника обласного рівня, що включає досвід у трьох регіонах — Сумській, Вінницькій та Київській областях.
Його кар’єра віддзеркалює типовий для сучасних українських прокурорів маршрут: глибоке занурення в кримінальні провадження, керівництво підрозділами нагляду та координацію з правоохоронними органами. Ткаленко народився 13 жовтня 1981 року в Сумах, здобув дві вищі юридичні освіти і з липня 2007 року безперервно працює в органах прокуратури. За цей час він пройшов усі щаблі — від помічника прокурора до заступника керівника Київської обласної прокуратури, а тепер керує Вінниччиною.
Для тих, хто тільки знайомиться з темою, варто одразу пояснити: регіональний прокурор — це не просто адміністративна посада. Це людина, яка відповідає за нагляд за законністю досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення в суді та захист інтересів держави в цивільних і господарських справах на території цілої області. У випадку Вінницької області це ще й робота в прифронтовому регіоні, де пріоритетом стають справи про державну зраду, колабораціонізм і злочини агресії РФ.
Ранні роки та юридична освіта
Олег Ткаленко виріс у Сумах — місті, де сильні традиції правоохоронної системи і водночас близькість до кордону з Росією формувала особливе відчуття державної безпеки. Дитинство в родині, де цінували освіту і дисципліну, заклало фундамент для майбутньої професії. Уже в юності він обрав шлях юриста, що в ті часи вимагало серйозної підготовки.
У 2003 році Ткаленко закінчив Національний університет внутрішніх справ. Цей заклад тоді готував не тільки міліціонерів, а й майбутніх прокурорів, акцентуючи увагу на кримінальному процесі та оперативній роботі. Через чотири роки, у 2007-му, він отримав диплом Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого — одного з найпрестижніших юридичних вишів України. Друга освіта стала логічним доповненням: глибоке вивчення теорії права, міжнародного досвіду та особливостей прокурорської діяльності.
Саме поєднання практичної школи внутрішніх справ і академічної глибини Мудрого сформувало в Ткаленка той стиль роботи, який відзначають колеги: увага до деталей, системність і вміння швидко орієнтуватися в складних кримінальних провадженнях. Ці якості проявилися вже на старті кар’єри.
Старт кар’єри в прокуратурі Сумщини
Липень 2007 року став точкою відліку. Ткаленко почав як помічник Шосткінського міжрайонного прокурора Сумської області. Шостка — невелике промислове місто на півночі Сумщини, де робота прокурора часто торкалася реальних проблем людей: від побутових злочинів до нагляду за місцевими підприємствами. Тут він опанував ази нагляду за досудовим розслідуванням і підтримання обвинувачення в суді.
Згодом перейшов на посаду старшого слідчого. Саме на цьому етапі сформувалася його репутація як прокурора, який не боїться брати на себе відповідальність за складні справи. У 2012 році Ткаленко вже працював у Лебедині Сумської області, а потім отримав призначення до Вінницької обласної прокуратури — перший досвід роботи поза рідною Сумщиною. Там він очолив відділ нагляду, що стало важливим кроком у кар’єрі.
Після короткого періоду у Вінниці Ткаленко повернувся на Сумщину. З 2014 року він обіймав посаду прокурора Сумського району, а пізніше — керівні посади в Сумській обласній прокуратурі, зокрема начальника управлінь нагляду за кримінальним провадженням і координації правоохоронної діяльності. Ці роки стали часом професійного зростання: Ткаленко координував роботу кількох підрозділів, взаємодіяв із поліцією, СБУ та ДБР, накопичуючи досвід, який знадобився на вищих щаблях.
Робота в Київській обласній прокуратурі
Листопад 2020 року приніс нове призначення — заступник керівника Київської обласної прокуратури. Київщина — регіон із високою щільністю населення, складною інфраструктурою та великою кількістю резонансних справ. Тут Ткаленко відповідав за координацію нагляду, контроль за якістю розслідувань і підтримання обвинувачення в суді у справах, що стосувалися корупції, економічних злочинів і воєнних правопорушень.
Період роботи на Київщині збігся з повномасштабним вторгненням. Прокуратура працювала в умовах воєнного стану: фіксація злочинів агресії, захист цивільних об’єктів, координація з військовими. Ткаленко, за відгуками колег, проявляв себе як ефективний керівник, який умів мобілізувати команду в кризових ситуаціях. Саме в цей час родина його родичів активно оперувала на ринку нерухомості Києва, що пізніше стало предметом журналістських розслідувань.
| Рік | Посада | Регіон / установа |
|---|---|---|
| 2007–2012 | Помічник прокурора, старший слідчий | Шостка, Лебедин (Сумська область) |
| 2012 | Начальник відділу нагляду | Вінницька обласна прокуратура |
| 2014–2020 | Прокурор району, начальник управлінь нагляду | Сумська обласна прокуратура |
| 2020–2025 | Заступник керівника | Київська обласна прокуратура |
| З 1 липня 2025 | Керівник | Вінницька обласна прокуратура |
Дані таблиці базуються на офіційних відомостях про трудову діяльність Ткаленка. Кожен етап кар’єри додавав йому практичного досвіду, який сьогодні допомагає ефективно керувати великим колективом у Вінниці.
Призначення керівником Вінницької обласної прокуратури
1 липня 2025 року Генеральний прокурор Руслан Кравченко підписав наказ про призначення Олега Ткаленка керівником Вінницької обласної прокуратури. Це рішення стало логічним продовженням його кар’єри: він уже працював у Вінниці 2012 року, добре знав регіон і мав досвід керівництва в складніших умовах Київщини.
Для Вінниччини призначення стало знаковим. Область — аграрний і промисловий центр, де прокуратура щодня стикається з економічними спорами, земельними конфліктами та воєнними злочинами. Ткаленко одразу заявив про пріоритети: посилення нагляду за справами, пов’язаними з агресією РФ, захист прав військових і цивільних, а також боротьбу з корупцією на місцевому рівні.
Діяльність на новій посаді та ключові справи
Уже за кілька місяців після призначення Ткаленко особисто долучився до групи обвинувачів у резонансній справі про зґвалтування двох малолітніх дівчат і зберігання дитячої порнографії. 25 серпня 2025 року у Вінницькому міському суді він підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така особиста участь керівника прокуратури — рідкісний сигнал для суспільства: справи, які торкаються найуразливіших верств, контролюються на найвищому рівні.
Під його керівництвом прокуратура активізувала роботу щодо злочинів проти національної безпеки. Команда Ткаленка координує фіксацію пошкоджень інфраструктури, розслідування колабораціонізму та захист інтересів держави в господарських спорах. У 2026 році він брав участь у круглих столах щодо захисту бізнесу від рейдерства — важлива тема для Вінниччини з її потужним агросектором.
Робота прокурора в регіоні — це щоденний баланс між жорсткістю закону і людським фактором. Ткаленко, за відгуками колег, уміє поєднувати ці аспекти: вимогливий до підлеглих і водночас відкритий до конструктивного діалогу з громадськістю.
Цікаві факти про Олега Ткаленка
- Нагорода від Генпрокурора: відзначений нагрудним знаком «За сумлінну службу» — визнання за багаторічну бездоганну роботу в системі.
- Повернення у Вінницю: 2012 року працював тут уперше, а через 13 років очолив обласну прокуратуру — рідкісний випадок «повернення додому» для прокурора.
- Родинний бізнес: дружина Олена Ткаленко з 2017 року займається підприємництвом, родичі з Шостки володіють мережею супермаркетів — це пояснення частини майнових активів родини.
- Особиста участь у справах: на відміну від багатьох керівників, Ткаленко не уникає залу суду навіть у найскладніших кримінальних провадженнях.
- Зв’язки з колегами: у 2021 році відвідував день народження Олега Татарова, коли той працював у правоохоронній сфері, але підкреслює, що сьогодні професійного перетину немає.
Майновий стан родини та суспільні обговорення
Як і будь-який високопосадовець, Ткаленко регулярно подає декларації до НАЗК. Згідно з ними, його основний дохід — зарплата прокурора, яка в 2023–2025 роках становила близько 118 тисяч гривень на місяць. Особисто він декларує мінімальне майно, користуючись квартирою в Сумах, що належить матері. Родина ж володіє автомобілями, зокрема BMW X5 та Audi Q4, придбаними дружиною під час війни.
У серпні 2025 року розслідування Bihus.Info привернуло увагу до нерухомості родичів Ткаленка. Журналісти виявили, що близькі родичі з Шостки (власники місцевої мережі супермаркетів) придбали в Києві кілька квартир і паркомісць у престижних ЖК «Метрополь», «Трініті» та «Панорама на Печерську» на загальну суму понад мільйон доларів. Батько прокурора став власником трикімнатної квартири в Києві та будинку в елітному котеджному містечку «Голд Фіш». Ткаленко пояснив придбання бізнес-доходами родичів і минулою підприємницькою діяльністю батька.
Такі розслідування — нормальна частина публічного контролю за посадовцями. Ткаленко у відповідях на запити журналістів підкреслює, що підтримує прозорість і готовий до перевірки. Подібні історії часто стають приводом для дискусій про рівень життя прокурорів і джерела статків їхніх сімей, особливо в умовах воєнного часу.
Роль регіональних прокурорів у сучасній Україні
Сьогодні прокуратура переживає черговий етап реформ. Після 2019–2020 років, коли відбулася переатестація кадрів і зміна структури, акцент робиться на незалежності, цифровізації та захисті прав людини. Ткаленко, як представник нової хвилі керівників, працює в умовах, коли суспільство вимагає не тільки ефективності, а й відкритості.
У Вінницькій області під його керівництвом прокуратура стикається з викликами: від фіксації воєнних злочинів до підтримки економіки регіону. Кожен день — це десятки проваджень, сотні документів і постійна взаємодія з іншими органами. Ткаленко демонструє, що регіональний прокурор може бути не тільки бюрократом, а й активним учасником процесу, який особисто виходить у суд і відповідає за результат.
Його досвід — від Сум до Києва і назад у Вінницю — показує, як кар’єра в прокуратурі формує фахівця, здатного працювати в різних умовах. Для початківців у юридичній сфері це приклад, що наполегливість і професійне зростання дають змогу досягати високих посад. Для досвідчених колег — нагадування, що репутація будується щоденною роботою, а не лише гучними заявами.
Ткаленко продовжує працювати в ритмі, який диктує воєнний час і суспільні очікування. Кожна справа, кожне рішення під його керівництвом — це внесок у відновлення справедливості в Україні. І поки прокуратура Вінниччини під його началом рухається вперед, інтерес до фігури Олега Валерійовича Ткаленка тільки зростатиме.
