Ірина Борисюк — це голос, який колись заполонив серця мільйонів українців на сцені «Х-Фактору», а згодом зазвучав у прямих ефірах популярних шоу на каналі СТБ. Народжена в Тернополі, вона пройшла шлях від вчительки вокалу в місцевій музичній школі та вечірніх виступів у ресторанах до фіналістки першого сезону культового вокального проєкту 2010 року. Сьогодні її знають як телеведучу «Танців з зірками», «Фермера шукає дружину» та «Неймовірної правди про зірок», а також як солістку гурту VILNI, де її проникливий вокал оживає в сучасних аранжуваннях українських народних мотивів.
Її історія — це не лише про сцену та камери. Це розповідь про материнську любов, яка надихала на пісні на кшталт «Доця моя», про стійкість перед випробуваннями і про те, як звичайна тернопільська дівчина з сильним характером стала символом українського шоу-бізнесу. Навіть після тяжких особистих втрат Ірина продовжує творити, нагадуючи, що справжній талант і сила духу не зникають, а лише набирають нової глибини.
У 2026 році, попри рідкісні публічні появи, її номінували на телепремію «Гордість Тернополя», а пам’ять про її доньку Ренату живе в конкурсах скрипкового мистецтва. Ірина Борисюк — це приклад того, як поєднати творчість, материнство та професійну відданість у світі, де кожна нота і кожне слово мають значення.
Дитинство та перші кроки в музиці: тернопільські корені таланту
Народилася Ірина Йосипівна Борисюк 1 січня 1978 року в Тернополі — місті, яке завжди славився своєю культурною атмосферою і любов’ю до музики. З ранніх років дівчинка відчувала потяг до співу: родинні свята, шкільні концерти та просто прогулянки вулицями старого Тернополя наповнювали її життя мелодіями. Музика стала не просто хобі, а диханням, яке допомагало долати повсякденні труднощі.
Батьки підтримували захоплення доньки, і скоро Ірина опинилася в середовищі, де талант розвивався природно. Вона росла в атмосфері, де кожна нота мала емоційний заряд — від народних пісень до класичних аранжувань. Ці ранні роки заклали фундамент: голос Ірини вже тоді вирізнявся теплотою і глибиною, яка згодом стала її фірмовою рисою.
Тернопіль дав їй не лише коріння, а й перші сценічні уроки. Тут вона навчалася відчувати публіку, навіть якщо це були невеликі зали чи сімейні кола. Саме ця щирість і стала ключем до майбутнього успіху — Ірина ніколи не грала ролі, а просто жила музикою.
Освіта та робота в Тернополі: від викладачки до ресторанної співачки
Після школи Ірина вступила до Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької на відділення вокалу. Тут вона не просто опановувала техніку — вона занурювалася в світ професійного співу, вивчаючи класику, естраду та народні традиції. Закінчивши училище, дівчина не зупинилася: здобула другу освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю «диктор-ведучий».
Повернувшись до Тернополя, Ірина почала працювати викладачкою вокалу в музичній школі № 2 імені Михайла Вербицького. Вона передавала учням не лише ноти, а й любов до мистецтва, навчаючи їх сміливості на сцені. Вечорами, щоб заробляти на життя і розвиватися, співала в місцевих ресторанах. Саме там голос Ірини набув тієї живої енергії, яка пізніше вразила суддів «Х-Фактору».
Цей період став школою життя: поєднання педагогіки, щоденних виступів і материнських обов’язків формувало в ній характер сильної, незалежної жінки. Ресторанні вечори навчали імпровізації, а робота з дітьми — терпіння і натхнення. Ірина вже тоді мріяла про більше, але ніколи не забувала про корені в рідному місті.
Прорив на «Х-Факторі»: як вчителька вокалу підкорила серця мільйонів
2010 рік став переломним. За підтримки доньки Ірина подала заявку на перший сезон «Х-Фактору» на каналі СТБ. Кастинг у Львові, тур по Україні — і ось вона вже на великій сцені в команді Сергія Сосєдова. Її виступи запам’яталися емоційністю: кавери на Patricia Kaas, народні мотиви та щирі балади торкалися душі глядачів.
Ірина дійшла до півфіналу, ставши однією з фіналісток сезону. Не перемога в конкурсі, а справжній прорив: її голос, поєднаний з харизмою і щирістю, зробив її улюбленицею публіки. Після шоу вона згадувала, як це було випробуванням — від хвилювання перед живими ефірами до неймовірної підтримки фанатів.
«Х-Фактор» не просто дав популярність. Він відкрив двері в телебачення і зміцнив віру в себе. Ірина вийшла з проєкту іншою: впевненішою, готовою до нових викликів і з армією прихильників, які досі слідкують за її творчістю.
Телевізійна кар’єра: ведуча улюблених шоу СТБ
Після «Х-Фактору» Ірина Борисюк швидко опинилася в ефірі каналу СТБ. У 2011 році вона стала ведучою «Танців з зірками» — формату, який виявився справжнім випробуванням через прямі ефіри і роботу з великими зірками. «Це було жорстко, — зізнавалася Ірина. — Я відчувала себе не в своїй тарілці серед селебреті».
Натомість «Фермер шукає дружину» став її улюбленим: тут вона могла бути собою, спілкуватися з простими людьми, розмахувати руками і говорити щиро. Пізніше — «Неймовірна правда про зірок» у парі з Григорієм Решетником. Кожен проєкт розкривав нову грань її таланту: від харизми до вміння вести розмову тепло і по-людськи.
Телевізійна робота вимагала балансу між сценою і камерою, але Ірина впоралася. Вона стала не просто ведучою, а обличчям, яке асоціювалося з щирістю і позитивом на українському ТБ.
Музична творчість: сольні хіти та співпраця з гуртом VILNI
Після шоу Ірина не залишила музику. У 2012 році вийшли її пісні «Україно, будь!» та «Мое дыхание» — патріотичні та ліричні водночас. 2016 рік подарував емоційний хіт «Доця моя», присвячений доньці Ренаті. У 2017-му — кліп на «Літній дощ».
У 2021 році Ірина приєдналася до гурту VILNI як солістка. Тут її голос зазвучав по-новому: у живих каверах на народні пісні на кшталт «Ой верше мій верше» чи «Ой вечір близенько». Гурт поєднує сучасні аранжування з українськими традиціями, і Ірина ідеально вписалася в цей стиль — її теплота і глибина роблять кожну композицію незабутньою.
Творчість Ірини — це завжди про емоції. Вона не гонится за трендами, а творить те, що йде від серця, і саме це приваблює слухачів у 2026 році.
Особисте життя, материнство та підтримка таланту доньки
Ірина завжди ретельно захищала особисте життя. Вона одружена з Артуром Дзігасовим — українським борцем і тренером збірної. Разом вони виховували єдину доньку Ренату, народжену 10 квітня 2000 року. Ірина сама подарувала дівчинці першу скрипку в п’ять років, і талант Ренати розквітнув блискавично.
Рената стала скрипалькою з великої літери: перемоги на конкурсах імені Братів Теленків, «Творчість юних», гастролі Європою з оркестром, виступи в престижних залах. Мати була її головною підтримкою — возила на репетиції, надихала і пишалася кожним успіхом. Ім’я «Рената» Ірина обрала ще в дитинстві, мріючи, щоб її донька мала «владу» над музикою.
Материнство для Ірини — це не просто роль. Це джерело натхнення, яке проявлялося в піснях і щоденних рішеннях. Вона навчала доньку бути сильною, але водночас дозволяла їй мріяти вільно.
Трагедія 2024 року та шлях стійкості
15 грудня 2024 року сталася страшна аварія на трасі Тернопіль — Львів — Рава-Руська. Мікроавтобус з оркестром, у якому поверталася додому на Різдво Рената, потрапив у зіткнення. Серед семи загиблих була 24-річна скрипалька — талановита дівчина, яка щойно завершила європейські гастролі. Винуватцем вважають водія BMW, який виїхав на зустрічну смугу.
Ірина пережила найгірше для матері. Вона рідко говорить про горе публічно, але соцмережі наповнилися архівними фото і словами вдячності. У травні 2026 року в Тернополі стартував Міжрегіональний конкурс скрипкового мистецтва пам’яті Ренати Дзігасової — живий доказ, що талант доньки продовжує жити.
Після втрати Ірина не зникла. Вона зрідка виступає, тримається за творчість і близьких. Її стійкість надихає: навіть у темряві вона знаходить сили для музики і пам’яті.
Цікаві факти про Ірину Борисюк
- Ім’я для доньки обрала ще в дитинстві. Ірина мріяла назватися Ренатою, але тато «забув» при реєстрації. Тому донька отримала це сильне ім’я — «влада».
- Перша скрипка Ренати — від мами. Ірина подарувала її п’ятирічній доньці, і з того моменту почався шлях до європейських сцен.
- «Х-Фактор» змінив усе. Донька сама наполягла на участі, і саме завдяки цьому Ірина опинилася на телебаченні.
- Улюблений формат — «Фермер шукає дружину». Там вона почувалася природно, на відміну від «Танців з зірками», де прямі ефіри лякали.
- Патріотичні пісні під час важких часів. Концерт «Зірки Тернопілля — воїнам АТО» 2017 року став яскравим проявом її громадянської позиції.
- Голос, який лікує. Фанати досі згадують, як її виконання в ресторанах Тернополя заспокоювало і надихало навіть у звичайні вечори.
Ірина Борисюк продовжує свій шлях — тихий, але сповнений сили. Її історія вчить, що музика, любов і стійкість здатні пережити будь-які бурі. Для тих, хто тільки відкриває її творчість, і для давніх шанувальників — це завжди буде про щирість, яка звучить гучніше за будь-які аплодисменти.
