Олексій Олександрович Кузнєцов народився 2 грудня 1979 року в Сєвєродонецьку Луганської області й увібрав у себе дух промислового краю, де заводи працювали на повну потужність, а люди будували життя власними руками. Сьогодні він — народний депутат України IX скликання від 106-го округу, представник Луганщини у Верховній Раді, голова підкомітету з питань прав і свобод осіб, які постраждали від тимчасової окупації, внутрішньо переміщених осіб та зниклих безвісти. Його шлях від успішного підприємця до парламентаря відображає типову для сучасної України історію: поєднання практичного досвіду бізнесу з викликами воєнного часу та деокупаційної політики.
Кузнєцов став одним із небагатьох мажоритарників від Луганської області, які пройшли до Ради в 2019-му під прапором «Слуги народу». Його діяльність зосереджена на темах, які болять тисячам луганчан: повернення окупованих територій, підтримка переселенців, захист прав людей у прифронтових зонах. Водночас ім’я депутата опинилося в центрі резонансних подій 2025 року, пов’язаних із закупівлями для армії, що підкреслило напругу між бізнесовими звичками й антикорупційними стандартами в умовах війни.
Ранні роки та освіта: коріння в промисловому Донбасі
Сєвєродонецьк 1970–1980-х — це місто хімічних заводів, де кожен день пахнув виробництвом і надією на стабільність. Саме тут Олексій Кузнєцов зростав у середовищі, де цінувалися практичні навички, точний розрахунок і вміння знаходити рішення в складних умовах. Батьки, типові представники радянського робітничого класу, передали синові розуміння, що успіх приходить через працю й освіту.
Після школи він обрав Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля у Луганську. Факультет «Економіка та підприємництво» став для нього не просто дипломом, а фундаментом для майбутнього. Кузнєцов не зупинився на бакалаврі чи магістрі — здобув науковий ступінь кандидата економічних наук. Дисертація торкалася питань ефективного управління підприємствами в умовах перехідної економіки, що пізніше допомогло йому масштабувати власний бізнес.
Університетські роки сформували в ньому аналітичний підхід: цифри, прогнози, ризик-менеджмент. Ці навички стали в пригоді, коли країна переживала економічні потрясіння 1990-х і 2000-х. Молодий економіст бачив, як підприємства гинуть від некомпетентного управління, і вже тоді вирішив, що сам зможе будувати щось стале.
Бізнес-кар’єра: від автозапчастин до великих команд
Ще до політики Олексій Кузнєцов створив кілька компаній, які працювали в реальному секторі. Серед них — ТОВ «8ТЕК», ДК «Комунальщик» та ТОВ «ТД Автошина». Бізнес охоплював продаж автозапчастин, програмне забезпечення та комунальні послуги. Під його керівництвом підприємства виростали до рівня, де штат перевищував тисячу співробітників. Це не були паперові фірми — це реальні робочі місця в регіоні, де кожен новий контракт означав зарплати для сімей.
Кузнєцов часто згадував у розмовах, що бізнес для нього — це не лише прибуток, а й відповідальність перед людьми. Він інвестував у локальні проекти, підтримував постачальників з Луганщини та розвивав логістику в умовах, коли регіон уже відчував тиск геополітики. Досвід керування великими колективами навчив його делегувати, мотивувати й бачити довгострокову перспективу — навички, які він пізніше переніс у парламентську роботу.
У 2014–2019 роках Кузнєцов паралельно працював помічником народного депутата Григорія Шверка. Цей період став для нього своєрідним мостом між бізнесом і політикою: він бачив, як закони впливають на реальне життя підприємств, і вже тоді розумів, де саме потрібно змінювати правила гри.
Вхід у велику політику: вибори-2019 та «Слуга народу»
2019 рік став переломним. Хвиля довіри до нової політичної сили винесла Олексія Кузнєцова в парламент по 106-му округу. Він балотувався як безпартійний, але під прапором «Слуги народу», і переміг завдяки підтримці місцевих. Луганчани побачили в ньому «свого» — людину, яка знає регіон не з телевізора, а зсередини.
У Раді він швидко увійшов до Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Став головою підкомітету, який займається правами людей на окупованих землях, ВПО та зниклими безвісти. Це не формальна посада: кожен день — це звернення від родин, чиї близькі залишилися на лівому березі Сіверського Донця, історії про втрачене майно й мрії про повернення.
Депутатська діяльність: фокус на деокупації та підтримці людей
За роки в парламенті Кузнєцов зареєстрував десятки законопроектів, спрямованих на спрощення процедур для ВПО, посилення соціального захисту та відновлення прав на окупованих територіях. Він активно працював у Тимчасовій слідчій комісії щодо тарифної політики та Укрзалізниці, намагаючись розібратися, чому ціни на комунальні послуги б’ють по кишенях переселенців.
З початку повномасштабного вторгнення депутат разом із луганською командою організовував передачу допомоги ЗСУ: дрони, засоби захисту, автомобілі. Його пости в соцмережах рясніли фото з прикордонниками та військовими частинами — не для галочки, а як доказ, що луганський округ продовжує працювати навіть після окупації більшості території.
Кузнєцов став голосом регіону, який потерпає від війни найдовше. Його ініціативи стосувалися не лише гуманітарки, а й економічної реінтеграції: як повернути підприємства, як підтримати людей, які хочуть повернутися після деокупації. Це робота, де немає швидких перемог — лише щоденна боротьба з бюрократією та реаліями окупації.
Резонансні події 2025 року: корупційний скандал навколо закупівель для армії
Серпень 2025-го приніс гучну новину. НАБУ та САП викрили схему із завищенням цін на дрони та засоби радіоелектронної боротьби. Серед підозрюваних опинився й Олексій Кузнєцов. За даними слідства, йшлося про «відкати» на мільйони гривень під час державних закупівель. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 8 мільйонів гривень. Фракція «Слуга народу» призупинила його членство на час розслідування.
Кузнєцов заперечував звинувачення, наголошуючи, що готовий співпрацювати зі слідством. Пізніше він вніс заставу й вийшов. Справа продовжує розглядатися, і вона стала одним із символів ширшої проблеми: як забезпечити прозорість закупівель у воєнний час, коли кожна гривня має йти на фронт. Для багатьох це стало нагадуванням, що навіть досвідчені підприємці в політиці мають адаптуватися до нових стандартів контролю.
Скандал не скасував його попередньої роботи, але поставив під питання довіру. Луганчани розділилися: хтось бачить у цьому спробу дискредитувати «свого», хтось вимагає жорсткішої відповідальності.
Цікаві факти про Олексія Кузнєцова
Факт 1. До політики він керував компаніями, де працювало понад 1000 людей одночасно — рідкісний досвід для депутата-мажоритарника з прифронтового регіону.
Факт 2. Його підкомітет щодня розглядає справи про зниклих безвісти — десятки родин отримали допомогу саме завдяки його втручанню в бюрократичні лабіринти.
Факт 3. Дружина Аліна та дві доньки — Вероніка й Аріна — залишаються головною опорою. Сім’я живе за принципом «працювати на Україну, незважаючи на обставини».
Факт 4. У 2024–2025 роках Кузнєцов особисто передавав техніку прикордонникам і підрозділам ЗСУ на Луганщині, навіть коли більшість округу була окупована.
Факт 5. Має колекцію годинників, про яку згадувалося в деклараціях, — деталь, яка часто ілюструє перехід від бізнес-стилю до парламентського життя.
Особисте життя та цінності
Одружений з Аліною, виховує двох доньок. Сім’я пережила переїзд і виклики, пов’язані з війною. Кузнєцов часто повторює, що політика для нього — це продовження турботи про рідний край, а не кар’єрний трамплін. Він намагається поєднувати парламентські засідання з поїздками на фронт і зустрічами з виборцями-переселенцями по всій Україні.
Його стиль — практичний і прямолінійний. Немає пафосу, є конкретні справи: від допомоги з документами для ВПО до лобіювання змін у законодавстві про реінтеграцію. Навіть у складні моменти 2025 року він продовжував акцентувати на тому, що Луганщина має залишатися в фокусі держави.
Олексій Кузнєцов продовжує представляти округ, який втратив більшість території, але не втратив людей. Його історія — це дзеркало сучасної України: суміш амбіцій, реальних досягнень і викликів, які вимагають постійного зростання. Кожна ініціатива, кожен голос у Раді і навіть складні сторінки розслідувань формують образ депутата, який намагається знайти баланс між минулим досвідом бізнесмена й вимогами сьогодення.
